Графік освітнього процесу
Обов’язкові компоненти ОП
| ОК 1.01 |
Іноземна мова професійного спрямування | 3,5 | залік | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.02 | Анатомія та фізіологія нервової системи | 4,0 | залік | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.03 | Сучасні контексти психології особистості та психотерапевтичні підходи | 3,0 | екзамен | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.04 | Початок психологічної практики та професійна етика | 3,5 | залік | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.05 | Психологічна діагностика та оцінка | 3,5 | екзамен | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.06 | Нові концепції в психології розвитку | 3,5 | залік | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.07 | Ментальне здоров’я та психологічне благополуччя | 3,0 | залік | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.08 | Патопсихологія | 3,0 | екзамен | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.09 | Нейропсихологічна оцінка | 3,0 | екзамен | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.10 |
Медіація та посередництво | 3,0 | залік | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.11 |
Теорія та практика психологічного консультування | 3,0 | екзамен | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.12 |
Психологічна адаптація та супровід ветеранів та членів родин військовослужбовців | 3,0 | залік | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.13 |
Cучасні психологічні практики ведення діалогу щодо ментального здоров’я з клієнтами | 3,0 | залік | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.14 |
Перша психологічна допомога в надзвичайних ситуаціях | 3,5 | залік | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.15 |
Організації досліджень та аналіз даних в психології | 4,0 | екзамен | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.16 |
Діагностика та лікування психічних розладів: медичний, психологічний та соціальний контекст | 4,0 | екзамен | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.17 |
Психологія травми | 4,0 | залік | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.18 |
Курсова робота з фаху | 2,5 | Курсова робота | Робоча програма | |
| ОК 1.19 |
Міждисциплінарні команди в реабілітаційному процесі | 3,5 | залік | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.20 | Кризова психологія | 3,0 | залік | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.21 |
Психосоматика: теорія та практика | 4,0 | екзамен | Робоча програма | Силабус |
| ОК 1.22 | Фахова практика | 3,0 | залік | Робоча програма | |
| ОК 1.23 | Переддипломна практика | 6,0 | залік | Робоча програма | |
| ОК 1.24 | Підготовка і захист кваліфікаційної роботи магістра | 9,0 | екзамен | Робоча програма | |
| ОК 1.25 | Атестаційний екзамен за спеціальністю | 1,5 | екзамен | Робоча програма |
Каталог вибіркових освітніх компонентів
| ПІБ викладача | Формат навчання за ОК | Результати навчання освітнього компонента | Види навчальних занять та методи викладання, щопропонуються | Обме- жен-ня щодо року вивч. |
Робоча програма | Силабус |
| ОСВІТНІ КОМПОНЕНТИ ЗАГАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ | ||||||
| Соціологія комунікацій | ||||||
| Черних Генадій |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
– Застосовувати поглиблені знання із загальної та клінічної психології, зокрема теоретичні основи з соціології комунікацій, для вирішення складних професійних завдань. – Вміти організовувати та проводити соціологічне дослідження із застосуванням валідних та надійних методів. – Узагальнювати емпіричні дані та формулювати теоретичні висновки. – Дотримуватися норм професійної етики, діяти соціально відповідально та свідомо при роботі з вразливими групами та в мультикультурному середовищі. – Ефективно взаємодіяти з колегами, працювати в мультидисциплінарних командах та використовувати супервізію для забезпечення якості послуг та професійного зростання. |
Методи, які забезпечують опанування навчального предмета (вербальні, візуальні, практичні, репродуктивні, проблемно-пошукові, індуктивні, дедуктивні); методи, які стимулюють та мотивують навчально-наукову діяльність (навчальні дискусії, проблемні ситуації, професійно-орієнтовані ділові ігри, творчі завдання, пошук і дослідження, експерименти тощо); методи контролю і самоконтролю (опитування, залік, індивідуальні завдання, питання для самоконтролю). Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. |
1 | Робоча програма |
Силабус |
| Міжкультурна комунікація | ||||||
| Євгенія Левченюк | з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | – Здійснювати пошук, опрацювання та аналіз професійно важливих знань із різних джерел із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. – Вирішувати етичні дилеми з опорою на норми закону, етичні принципи та загальнолюдські цінності. – Здійснювати адаптацію та модифікацію існуючих наукових підходів і методів до конкретних ситуацій професійної діяльності. – Вирішувати складні дослідницькі задачі з урахуванням міжкультурного контексту та використанням знань медіації та посередництва. |
Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: вербальні (лекція у записі), наочні (ілюстрація, демонстрація, приклад), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань, індивідуально-практичних робіт), а також інтерактивні техніки та методики. Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. |
1,2 | Робоча програма | Силабус |
| Основи та сучасні тенденції авторського права | ||||||
| Наталія Навальнєва |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | – Пояснювати теоретичні засади авторського права, його предмет, принципи та місце в системі права інтелектуальної власності. – Характеризувати об’єкти й суб’єкти авторського права, особисті немайнові та майнові права автора. – Аналізувати чинне національне та міжнародне законодавство у сфері авторського права. – Розрізняти правомірне та неправомірне використання об’єктів авторського права в освітній, науковій і професійній діяльності. – Інтерпретувати правові наслідки порушення авторських прав і способи їх захисту. – Застосовувати норми авторського права під час створення, використання та поширення інтелектуального продукту. – Аналізувати кейси щодо дотримання та порушення авторського права у традиційному та цифровому середовищі. – Оцінювати вплив цифрових технологій, інтернету та штучного інтелекту на трансформацію авторського права. – Дотримуватися принципів академічної доброчесності, етики та правової відповідальності у професійній діяльності. – Аргументувати значення авторського права для розвитку культури, науки, освіти та креативних індустрій у сучасному суспільстві. |
Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: вербальні (лекція, групова дискусія), наочні (ілюстрація, демонстрація, приклад), практичні (аналіз малюнків і обраних фотографій та інших матеріалів, виконання та індивідуальне, а також групове опрацювання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики. | 1,2 | Робоча програма | Силабус |
| Вступ до медіації та посередництва | ||||||
| Тетяна Саніна |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
– Здійснювати пошук, опрацювання та аналіз професійно важливих знань із різних джерел із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. – Вирішувати етичні дилеми з опорою на норми закону, етичні принципи та загальнолюдські цінності. – Здійснювати аналітичний пошук відповідної до сформульованої проблеми наукової інформації та оцінювати її за критеріями адекватності. – Здійснювати адаптацію та модифікацію існуючих наукових підходів і методів до конкретних ситуацій професійної діяльності. |
Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань, симуляції), а також інтерактивні техніки та методики. Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. |
1 | Робоча програма | Силабус |
| Нейробіологія психічних розладів | ||||||
| Вікторія Кравченко |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
– Здійснювати пошук, опрацювання та аналіз професійно важливих знань із різних джерел із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. – Узагальнювати емпіричні дані та формулювати теоретичні висновки. – Доступно і аргументовано представляти результати досліджень у писемній таусній формах, брати участь у фахових дискусіях. – Здійснювати адаптацію та модифікацію існуючих наукових підходів і методів до конкретних ситуацій професійної діяльності. |
Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: вербальні (лекція, пояснення, бесіда, дискусія), наочні (ілюстрація, демонстрація, приклад), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань, тестів), а також інтерактивні платформи для тестування. Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. |
1 | Робоча програма | Силабус |
| ОСВІТНІ КОМПОНЕНТИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ | ||||||
| Психологічний супровід груп ризику | ||||||
| Дарʼя Трофімова |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | – Розробляти психологічний прогноз щодо розвитку особистості, груп, організацій. – Розробляти програми психологічних інтервенцій (тренінг, психотерапія, консультування тощо), провадити їх в індивідуальній та груповій роботі, оцінювати якість. – Вирішувати етичні дилеми з опорою на норми закону, етичні принципи та загальнолюдські цінності. – Вирішувати складні дослідницькі задачі з урахуванням міжкультурного контексту та використанням знань медіації та посередництва. – Оцінювати ступні складності завдань на перших етапах надання психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях. |
Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики. Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. |
1,2 | Робоча програма | Силабус |
| Групова психотерапія | ||||||
| Дарʼя Трофімова |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
– Пояснювати теоретичні засади групової психотерапії, її місце серед психотерапевтичних підходів та відмінності від індивідуальної терапії. – Характеризувати основні моделі та напрями групової психотерапії (психодинамічні, гуманістичні, когнітивно-поведінкові, інтегративні). – Аналізувати закономірності групової динаміки та їх вплив на терапевтичний процес. – Розрізняти етапи розвитку терапевтичної групи та специфіку роботи на кожному з них. – Інтерпретувати ролі, взаємодії та міжособистісні процеси в терапевтичній групі. – Пояснювати терапевтичні фактори групової психотерапії та механізми психологічних змін. – Аналізувати типові клінічні та навчальні кейси групової психотерапії з урахуванням контексту та етичних вимог. – Розуміти роль та професійну позицію ведучого групи, межі його відповідальності та компетенції. – Дотримуватися етичних принципів, конфіденційності та правил безпечного простору у груповій психотерапевтичній роботі. – Оцінювати можливості, обмеження та ризики застосування групової психотерапії для різних категорій клієнтів. – Рефлексувати власну позицію та готовність до участі або роботи в терапевтичній групі (у навчальному форматі). – Аргументувати значення групової психотерапії для психічного здоров’я, міжособистісного розвитку та соціальної адаптації. |
В системі вивчення дисципліни використовується комплекс методів навчання, побудований на дієвому підході до навчання. А саме: Організаційними формами наведених вище методів навчання є лекції, практичні заняття, індивідуальне завдання, залік.Особливо зміцнюється творчо-пошукова самостійність здобувачів, застосовується проблемне та інтерактивне навчання з використанням комп’ютерних систем. Під час такого освітнього процесу здобувач може комунікувати з викладачем онлайн, вирішувати творчі, проблемні завдання, моделювати ситуації, застосовуючи аналітичне і критичне мислення, знання, пошукові здібності. |
2 | Робоча програма |
Силабус |
| Теорія і практика гештальт-терапії | ||||||
| Дарʼя Трофімова |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
– Пояснювати теоретичні, філософські та методологічні засади гештальт-терапії та її місце серед сучасних психотерапевтичних підходів. – Характеризувати ключові поняття гештальт-терапії (усвідомлення, контакт, фігура–фон, потреба, завершення гештальту, відповідальність). – Аналізувати механізми формування та переривання контакту в гештальт-підході. – Інтерпретувати психологічні труднощі клієнта з позицій гештальт-терапії. – Розуміти роль терапевтичних відносин і присутності терапевта у процесі змін. – Застосовувати базові принципи гештальт-підходу для аналізу консультативних і терапевтичних ситуацій у навчальному форматі. – Аналізувати кейси психотерапевтичної роботи з використанням гештальт-орієнтованого мислення. – Дотримуватися принципів професійної етики, автентичності та відповідальності у психотерапевтичній взаємодії. – Критично оцінювати можливості та обмеження гештальт-терапії в роботі з різними психологічними запитами. – Аргументувати значення гештальт-терапії для розвитку усвідомлення, саморегуляції та особистісного зростання. |
Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики. Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. |
2 | Робоча програма |
Силабус |
| Партисипативні методи мистецтва в психології | ||||||
| Дарʼя Трофімова |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | – Пояснювати теоретичні засади партисипативних методів мистецтва та їх місце в сучасній психологічній практиці. – Розрізняти партисипативні мистецькі підходи та традиційні форми арт-терапії, визначати їхні можливості й обмеження. – Аналізувати психологічні механізми впливу спільної творчої діяльності на особистість, групу та спільноту. – Інтерпретувати роль участі, співтворення та діалогу як ресурсів психологічної підтримки й соціальної взаємодії. – Застосовувати базові партисипативні мистецькі методи у роботі з різними цільовими групами (діти, дорослі, громади). – Проєктувати та обґрунтовувати партисипативні мистецькі заходи з урахуванням психологічних цілей, контексту та потреб учасників. – Оцінювати психологічний ефект і соціальну значущість партисипативних мистецьких практик. – Дотримуватися принципів етики, добровільності, інклюзивності та безпечності у партисипативній мистецькій діяльності. – Аналізувати кейси використання партисипативного мистецтва в психологічній, освітній та соціальній роботі. – Аргументувати значення партисипативних методів мистецтва як інструменту психологічної підтримки, розвитку спільнот і соціальної згуртованості. |
Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики. Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. |
2 | Робоча програма | Силабус |
| Технології групової роботи | ||||||
| Дарʼя Трофімова |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | – Пояснювати теоретичні засади та принципи групової роботи в психологічній, освітній і соціальній практиці. – Аналізувати групу як психологічну систему, її структуру, динаміку та етапи розвитку. – Розрізняти основні технології групової роботи (тренінг, фасилітація, групове консультування, психоосвітні групи, групи підтримки). – Оцінювати доцільність застосування різних групових технологій відповідно до цілей, складу та контексту групи. – Проєктувати програму групової роботи з урахуванням психологічних потреб учасників і завдань групи. – Застосовувати базові методи та техніки групової взаємодії у межах навчальної та супервізійної практики. – Аналізувати та регулювати групову динаміку, комунікацію й конфлікти у процесі групової роботи. – Дотримуватися принципів професійної етики, безпечного простору та відповідальності фасилітатора групи. – Оцінювати ефективність групової роботи та рефлексувати власну роль у груповому процесі. – Аргументувати значення технологій групової роботи для розвитку особистості, спільнот і професійної діяльності психолога. |
Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики. Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік.здобувачами та викладачем, а також сприяють розвитку аналітичного й критичного мислення. |
2 | Робоча програма |
Силабус |
| Технології психологічного тренінгу | ||||||
| Дарʼя Трофімова |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
Пояснювати теоретичні та методологічні засади психологічного тренінгу як форми активного навчання і розвитку.Аналізувати основні типи та види психологічних тренінгів залежно від мети, змісту та цільової аудиторії.Розуміти й інтерпретувати закономірності групової динаміки та їх вплив на ефективність тренінгового процесу.Проєктувати структуру психологічного тренінгу з урахуванням етапів групової роботи та завдань кожного етапу.Застосовувати базові тренінгові методи і техніки (вправи, обговорення, рольові ігри, рефлексію) у межах навчальної практики.Оцінювати роль і професійні компетентності ведучого тренінгу, зокрема етичні та особистісні вимоги.Аналізувати можливості та обмеження групової форми роботи у психологічному тренінгу.Використовувати інструменти фасилітації та моделі роботи з групою (зокрема ORID, 4MAT) у тренінговому процесі.Оцінювати ефективність психологічного тренінгу за відповідними критеріями та методами.Дотримуватися принципів професійної етики, безпечного простору та відповідальності у тренінговій діяльності. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики.Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік.здобувачами та викладачем, а також сприяють розвитку аналітичного й критичного мислення. | 2 | Робоча програма |
Силабус |
| Партисипативні методи мистецтва в психології | ||||||
| Дарʼя Трофімова |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
Після завершення вивчення освітнього компонента здобувачі вищої освіти здатні: – Пояснювати теоретичні засади партисипативних методів мистецтва та їх місце в сучасній психологічній практиці. – Розрізняти партисипативні мистецькі підходи та традиційні форми арт-терапії, визначати їхні можливості й обмеження. – Аналізувати психологічні механізми впливу спільної творчої діяльності на особистість, групу та спільноту. – Інтерпретувати роль участі, співтворення та діалогу як ресурсів психологічної підтримки й соціальної взаємодії. – Застосовувати базові партисипативні мистецькі методи у роботі з різними цільовими групами (діти, дорослі, громади). – Проєктувати та обґрунтовувати партисипативні мистецькі заходи з урахуванням психологічних цілей, контексту та потреб учасників. – Оцінювати психологічний ефект і соціальну значущість партисипативних мистецьких практик. – Дотримуватися принципів етики, добровільності, інклюзивності та безпечності у партисипативній мистецькій діяльності. – Аналізувати кейси використання партисипативного мистецтва в психологічній, освітній та соціальній роботі. – Аргументувати значення партисипативних методів мистецтва як інструменту психологічної підтримки, розвитку спільнот і соціальної згуртованості. |
Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики. | 2 | Робоча програма | Силабус |
| Психологія старіння | ||||||
| Едуард Крайніков | аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
1. Пояснювати основнітеоретичні підходи та сучасніконцепції психології старіння іпізнього онтогенезу.2. Аналізувати вікові зміникогнітивних процесів, емоційноїсфери, особистості тасоціальної поведінки впохилому та старечому віці.3. Інтерпретуватипсихологічні особливостіадаптації до старіння зурахуванням індивідуальних,соціальних і культурнихчинників.4. Оцінювати рольжиттєвого досвіду, ідентичностіта суб’єктивного благополуччяв пізніх періодах життя.5. Виявляти та критичноаналізувати прояви ейджизму йстереотипів щодо старіння упрофесійному та суспільномуконтекстах.6. Застосовувати теоретичнізнання для аналізу практичнихситуацій, пов’язаних ізпсихологічними проблемамилюдей похилого віку.7. Розробляти обґрунтованірекомендації щодопсихологічної підтримки,консультування та супроводуосіб похилого віку.8. Інтегруватиміждисциплінарні знання(психологічні, соціальні,медико-психологічні) увирішенні проблем старіння.9. Дотримуватисяпринципів професійної етики тароботі з людьми похилого віку.10. Усвідомлювати тааргументувати значенняактивного й успішного старінняяк ресурсу особистісногорозвитку та соціальної участі. | Методи, якізабезпечуютьопанування навчальногопредмета (вербальні,візуальні, практичні,репродуктивні,проблемно-пошукові,індуктивні,дедуктивні);методи, якістимулюють тамотивуютьнавчально-науковудіяльність (навчальнідискусії, проблемніситуації, професійно-орієнтовані діловіігри, творчі завдання,пошук і дослідження,експерименти тощо);методи контролю ісамоконтролю(опитування, залік,індивідуальнізавдання, питаннядля самоконтролю).Організаційнимиформами реалізаціїзазначених методівнавчання є лекції,практичні(семінарські)заняття, самостійната індивідуальнаробота здобувачів,підсумковий залік. | 1 | Робоча програма |
Силабус |
| Напрями гуманістичної психології | ||||||
| Тищенко Марія | аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
– Пояснювати філософські та наукові засади гуманістичної психології як напряму психологічної науки. – Характеризувати основні напрями гуманістичної психології (клієнт-центрований підхід, екзистенційна психологія, психологія самоактуалізації, гештальт-підхід, феноменологічний і трансперсональний підходи). – Аналізувати ключові поняття гуманістичної психології (самоактуалізація, особистісний ріст, автентичність, свобода вибору, відповідальність, смисл життя). – Порівнювати гуманістичні підходи між собою та з іншими психологічними школами за цілями, методами і баченням людини. – Інтерпретувати психологічні проблеми особистості з позицій гуманістичного підходу. – Застосовувати базові принципи гуманістичної психології для аналізу консультативних і психотерапевтичних ситуацій. – Аналізувати кейси з практики психологічної допомоги крізь призму гуманістичних концепцій. – Дотримуватися гуманістичних цінностей і професійної етики у психологічній взаємодії. – Критично оцінювати можливості та обмеження гуманістичної психології в сучасній психологічній практиці. – Аргументувати значення гуманістичної психології для розвитку особистості, психологічного благополуччя та сучасної психологічної допомоги. |
1. Методи засвоєння та систематизації навчального матеріалу, зокрема: вербальні та візуальні методи (лекції, презентації, робота з текстами першоджерел); аналітичні та інтерпретаційні методи; індуктивні та дедуктивні способи опрацювання теоретичних концепцій; проблемно-пошукові методи. Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. |
2 | Робоча програма |
Силабус |
| Психологічна адаптація та супровід ветеранів та членів родин військовослужбовців | ||||||
| Андрій Бурдейний |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | Після завершення вивчення освітнього компонента здобувачі вищої освіти здатні: – Пояснювати теоретичні засади психологічної адаптації осіб із бойовим досвідом та членів їхніх родин у мирному житті. – Аналізувати психологічні наслідки військового досвіду для ветеранів і їхніх близьких з урахуванням індивідуальних, сімейних і соціальних чинників. – Розрізняти нормативні адаптаційні реакції та дезадаптивні прояви у ветеранів і членів родин військовослужбовців. – Інтерпретувати особливості сімейної динаміки, ролей і міжособистісних стосунків у родинах військовослужбовців і ветеранів. – Застосовувати базові психологічні підходи до підтримки, супроводу та консультування ветеранів і членів їхніх родин. – Аналізувати кейси психологічного супроводу ветеранів із позицій сучасних наукових і практичних підходів. – Виявляти ресурси резилієнтності, соціальної підтримки та відновлення у ветеранів і сімейних системах. – Дотримуватися принципів професійної етики, конфіденційності, недискримінації та чутливості до травматичного досвіду. – Оцінювати роль міждисциплінарної взаємодії (психологи, соціальні служби, медичні та громадські організації) у супроводі ветеранів. – Аргументувати значення психологічного супроводу як чинника успішної соціальної адаптації, збереження психічного здоров’я та якості життя ветеранів і членів їхніх родин. |
Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики. Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. |
2 | Робоча програма | Силабус |
| Схема-терапія | ||||||
| Тетяна Ряховська |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | Після завершення вивчення освітнього компонента здобувачі вищої освіти здатні: – Пояснювати теоретичні засади схема-терапії, її місце серед сучасних психотерапевтичних підходів і зв’язок із когнітивно-поведінковою та гуманістичною традиціями. – Розрізняти ключові поняття схема-терапії: ранні дезадаптивні схеми, схематичні домени, режими схем та стратегії копінгу. – Аналізувати походження ранніх дезадаптивних схем у контексті дитячого досвіду, прив’язаності та базових емоційних потреб. – Інтерпретувати прояви схем і режимів схем у поведінці, емоційних реакціях і міжособистісних стосунках клієнта. – Застосовувати базові техніки схема-терапії (когнітивні, емоційні, поведінкові) у межах навчальних і супервізійних форматів. – Проєктувати та обґрунтовувати індивідуальну логіку схема-терапевтичної роботи відповідно до психологічного запиту. – Аналізувати кейси з використанням концептуалізації в термінах схем і режимів. – Дотримуватися принципів професійної етики, безпечності та меж компетенції у застосуванні елементів схема-терапії. – Критично оцінювати можливості та обмеження схема-терапії в роботі з різними психологічними проблемами. – Аргументувати значення схема-терапії як ефективного підходу до роботи з хронічними емоційними труднощами та міжособистісними патернами. |
Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики. Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. |
2 | Робоча програма | Силабус |
| Психологія та психологічне консультування емоційних явищ | ||||||
| Тетяна Ряховська |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | – Пояснювати теоретичні засади психології емоцій, основні підходи до розуміння емоційних явищ та їх функцій. – Розрізняти базові та складні емоції, емоційні стани, афекти, почуття та настрої. – Аналізувати роль емоцій у регуляції поведінки, міжособистісних стосунках і психологічному благополуччі особистості. – Інтерпретувати емоційні переживання клієнта в контексті життєвих ситуацій, особистісного досвіду та соціальних взаємодій. – Застосовувати базові підходи психологічного консультування для роботи з емоційними запитами (тривога, страх, гнів, сором, провина, смуток тощо). – Виявляти труднощі емоційної регуляції та розрізняти нормативні емоційні реакції і дезадаптивні прояви. – Аналізувати кейси психологічного консультування, пов’язані з емоційними проблемами, з урахуванням індивідуальних і контекстуальних чинників. – Дотримуватися принципів професійної етики, емпатійної комунікації та безпечного психологічного простору у роботі з емоціями. – Критично оцінювати можливості та межі психологічного консультування у роботі з інтенсивними та складними емоційними переживаннями. – Аргументувати значення психологічного консультування емоційних явищ для підтримки психічного здоров’я та особистісного розвитку. |
Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики.Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. | 2 | Робоча програма | Силабус |
| Схема-терапія | ||||||
| Тетяна Ряховська |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
Після завершення вивчення освітнього компонента здобувачі вищої освіти здатні:Пояснювати теоретичні засади схема-терапії, її місце серед сучасних психотерапевтичних підходів і зв’язок із когнітивно-поведінковою та гуманістичною традиціями.Розрізняти ключові поняття схема-терапії: ранні дезадаптивні схеми, схематичні домени, режими схем та стратегії копінгу.Аналізувати походження ранніх дезадаптивних схем у контексті дитячого досвіду, прив’язаності та базових емоційних потреб.Інтерпретувати прояви схем і режимів схем у поведінці, емоційних реакціях і міжособистісних стосунках клієнта.Застосовувати базові техніки схема-терапії (когнітивні, емоційні, поведінкові) у межах навчальних і супервізійних форматів.Проєктувати та обґрунтовувати індивідуальну логіку схема-терапевтичної роботи відповідно до психологічного запиту.Аналізувати кейси з використанням концептуалізації в термінах схем і режимів.Дотримуватися принципів професійної етики, безпечності та меж компетенції у застосуванні елементів схема-терапії.Критично оцінювати можливості та обмеження схема-терапії в роботі з різними психологічними проблемами.Аргументувати значення схема-терапії як ефективного підходу до роботи з хронічними емоційними труднощами та міжособистісними патернами | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики. | 2 | Робоча програма | Силабус |
| Психологія сексуальності | ||||||
Світлана Полшкова |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
Пояснювати основні теоретичні підходи до психології сексуальності та її місце в системі психологічних і міждисциплінарних знань.Аналізувати психологічні аспекти сексуальності в контексті розвитку особистості, ідентичності та міжособистісних стосунків.Розрізняти біологічні, психологічні, соціальні та культурні чинники формування сексуальності.Інтерпретувати роль сексуальності у структурі особистості, самосприйнятті та емоційному благополуччі.Оцінювати вплив соціальних норм, стереотипів і культурних наративів на переживання та прояви сексуальності.Застосовувати психологічні знання для аналізу типових запитів, пов’язаних із сексуальністю, у межах професійної етики.Аналізувати кейси з проблематики сексуальності з урахуванням вікових, гендерних і соціокультурних особливостей.Дотримуватися принципів професійної етики, конфіденційності та недискримінації у роботі з темами сексуальності.Критично оцінювати наукову інформацію та популярні уявлення щодо сексуальності, відмежовувати наукові факти від міфів.Аргументувати значення психології сексуальності для психічного здоров’я, якості життя та гармонійних міжособистісних стосунків. | 1)методи, які забезпечують опанування навчального предмета (вербальні, візуальні, практичні, репродуктивні, проблемно-пошукові, індуктивні, дедуктивні); 2)методи, які стимулюють та мотивують навчально-наукову діяльність (навчальні дискусії, проблемні ситуації, професійно-орієнтовані ділові ігри, творчі завдання, пошук і дослідження, експерименти тощо);3)методи контролю і самоконтролю (опитування, залік, індивідуальні завдання, питання для самоконтролю).Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. | 2 | Робоча програма | Силабус |
| Психологія мистецтва | ||||||
| Ірина Савельєва |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | Здійснювати пошук, опрацювання та аналіз професійно важливих знань із різних джерел із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.Вирішувати етичні дилеми з опорою на норми закону, етичні принципи та загальнолюдські цінності. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань, симуляції), а також інтерактивні техніки та методики. | 1,2 | Робоча програма | Силабус |
| Генезис та епідеміологія суїцидальної поведінки | ||||||
| Ірина Савельєва |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | Пояснювати основні наукові підходи до розуміння генезису суїцидальної поведінки (психологічні, соціальні, біопсихосоціальні моделі).Описувати ключові поняття, пов’язані із суїцидальною поведінкою, та коректно розрізняти її форми в науковому дискурсі.Аналізувати епідеміологічні дані щодо поширеності суїцидальної поведінки з урахуванням вікових, гендерних, соціальних і культурних чинників.Інтерпретувати взаємозв’язок індивідуальних, міжособистісних і соціальних факторів ризику та захисних факторів.Критично оцінювати вплив соціальних криз, травматичних подій і соціальних трансформацій на динаміку суїцидальної поведінки.Застосовувати епідеміологічні дані для наукового аналізу та обґрунтування профілактичних підходів.Виявляти роль психічного здоров’я, соціальної підтримки та доступу до допомоги у формуванні ризиків і захисту.Дотримуватися принципів етичної відповідальності та наукової коректності під час аналізу тематики суїцидальної поведінки.Аргументувати значення міждисциплінарного підходу в дослідженні генезису та поширеності суїцидальної поведінки.Усвідомлювати роль психолога у системі раннього виявлення ризиків і профілактики суїцидальної поведінки.Робити психологічний прогноз щодо розвитку особистості, груп, організацій.Вирішувати етичні дилеми з опорою на норми закону, етичні принципи та загальнолюдські цінності. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: вербальні (лекція, групова дискусія), наочні (ілюстрація, демонстрація, приклад), практичні (групове опрацювання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики.Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. | 2 | Робоча програма | Силабус |
| Теорія і практика супервізії | ||||||
| Ірина Савельєва |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
Пояснювати сутність, цілі та функції супервізії в психологічній і психотерапевтичній практиці.Характеризувати основні теоретичні моделі та підходи до супервізії.Розрізняти форми супервізії (індивідуальна, групова, командна) та сфери їх застосування.Аналізувати ролі супервізора й супервізанта, їхню відповідальність і межі професійних відносин.Інтерпретувати супервізійні запити та матеріали випадків у межах професійної етики.Застосовувати базові принципи супервізійного аналізу для осмислення професійного досвіду.Рефлексувати власну професійну позицію, труднощі та ресурси в процесі супервізії.Дотримуватися етичних норм, конфіденційності та принципів безпечного професійного простору.Оцінювати роль супервізії у профілактиці професійного вигорання та підвищенні якості психологічної допомоги.Аргументувати значення супервізії для професійного розвитку та відповідальної психологічної практики. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики.Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік | 1 | Робоча програма |
Силабус |
| Транзакційний аналіз | ||||||
| Євгенія Іванова |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | Пояснювати теоретичні засади транзакційного аналізу, його ключові поняття та місце серед сучасних психотерапевтичних підходів.Характеризувати его-стани (Батько, Дорослий, Дитина) та їх прояви в поведінці й комунікації.Аналізувати типи транзакцій (паралельні, перехресні, приховані) у міжособистісній взаємодії.Інтерпретувати психологічні ігри та сценарії життя з позицій транзакційного аналізу.Розуміти роль ранніх рішень і життєвого сценарію у формуванні особистості.Аналізувати комунікативні патерни та конфлікти з використанням концепцій транзакційного аналізу.Застосовувати базові принципи транзакційного аналізу для аналізу консультативних і навчальних кейсів (у межах навчального формату).Розрізняти можливості застосування транзакційного аналізу в консультуванні, психотерапії та організаційній практиці.Дотримуватися принципів професійної етики та відповідальності у використанні інструментів транзакційного аналізу.Рефлексувати власні его-стани та комунікативні стилі у навчальному процесі.Оцінювати можливості й обмеження транзакційного аналізу як психотерапевтичного підходу.Аргументувати значення транзакційного аналізу для розуміння міжособистісних взаємин і особистісних змін. | Вербальні: лекція, пояснення, бесіда, дискусіяНаочні: ілюстрація, демонстрація, приклади з практикиПрактичні: аналіз кейсів, виконання практичних завдань, рольові ігри, вправи в парах та малих групах, робота з діагностичними інструментами ТАІнтерактивні: групові дискусії, мозковий штурм, практика консультування, техніки транзакійного аналізу. Особливість курсу: значна увага приділяється практичному відпрацюванню навичок через самоаналіз, роботу з власним матеріалом (его-стани, сценарії, рекети), що сприяє особистісному розвитку студентів. | 2 | Робоча програма |
Силабус |
| Транзакційний аналіз | ||||||
| Євгенія Іванова |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
Пояснювати теоретичні засади транзакційного аналізу, його ключові поняття та місце серед сучасних психотерапевтичних підходів.Характеризувати его-стани (Батько, Дорослий, Дитина) та їх прояви в поведінці й комунікації.Аналізувати типи транзакцій (паралельні, перехресні, приховані) у міжособистісній взаємодії.Інтерпретувати психологічні ігри та сценарії життя з позицій транзакційного аналізу.Розуміти роль ранніх рішень і життєвого сценарію у формуванні особистості.Аналізувати комунікативні патерни та конфлікти з використанням концепцій транзакційного аналізу.Застосовувати базові принципи транзакційного аналізу для аналізу консультативних і навчальних кейсів (у межах навчального формату).Розрізняти можливості застосування транзакційного аналізу в консультуванні, психотерапії та організаційній практиці.Дотримуватися принципів професійної етики та відповідальності у використанні інструментів транзакційного аналізу.Рефлексувати власні его-стани та комунікативні стилі у навчальному процесі.Оцінювати можливості й обмеження транзакційного аналізу як психотерапевтичного підходу.Аргументувати значення транзакційного аналізу для розуміння міжособистісних взаємин і особистісних змін. | Вербальні: лекція, пояснення, бесіда, дискусіяНаочні: ілюстрація, демонстрація, приклади з практикиПрактичні: аналіз кейсів, виконання практичних завдань, рольові ігри, вправи в парах та малих групах, робота з діагностичними інструментами ТАІнтерактивні: групові дискусії, мозковий штурм, практика консультування, техніки транзакійного аналізу. Особливість курсу: значна увага приділяється практичному відпрацюванню навичок через самоаналіз, роботу з власним матеріалом (его-стани, сценарії, рекети), що сприяє особистісному розвитку студентів. | 2 | Робоча програма |
Силабус |
| Теорія та практика онлайн психологічного консультування | ||||||
| Євгенія Іванова |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
Після завершення вивчення освітнього компонента здобувачі вищої освіти здатні:Пояснювати теоретичні засади онлайн психологічного консультування та його місце в системі психологічної допомоги.Характеризувати особливості онлайн-форм взаємодії (відео-, аудіо-, текстове консультування) та їх відмінності від очного формату.Аналізувати можливості, обмеження та ризики онлайн психологічного консультування.Розуміти специфіку формування терапевтичного альянсу в онлайн-середовищі.Інтерпретувати вербальні та невербальні прояви клієнта в дистанційній взаємодії.Застосовувати базові комунікативні та консультативні техніки в онлайн-форматі (у навчальному контексті).Дотримуватися етичних принципів, конфіденційності та вимог захисту персональних даних у дистанційному консультуванні.Оцінювати доцільність онлайн-формату для різних клієнтських запитів і категорій клієнтів.Усвідомлювати межі власної компетенції та критерії скерування клієнта до очної або іншої спеціалізованої допомоги.Аналізувати кейси онлайн психологічного консультування з урахуванням професійних та етичних стандартів.Рефлексувати власну професійну позицію та готовність до роботи в онлайн-форматі.Аргументувати значення онлайн психологічного консультування для розширення доступу до психологічної допомоги в сучасному суспільстві. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: вербальні (лекція, пояснення, бесіда, дискусія), наочні (ілюстрація, демонстрація, перегляд відеоматеріалів реальних онлайн-сесій), практичні (рольові ігри, а саме симуляція онлайн-сесій, аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки (групові дискусії, мозковий штурм, взаємооцінювання, практика в парах з використанням відеозв’язку). | 1 | Робоча програма |
Силабус |
| Сучасні питання психології девіантної поведінки | ||||||
| Наталія Максимова |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | 1. Пояснювати сучасні теоретичні підходи та концепції психології девіантної поведінки, їх еволюцію та міждисциплінарні зв’язки.2. Аналізувати основні види девіантної поведінки (делінквентна, адиктивна, агресивна, аутоагресивна тощо) з урахуванням вікових, соціальних і культурних чинників.3. Критично оцінювати співвідношення норми і девіації в сучасному суспільстві, вплив соціальних змін і цифрового середовища на формування девіантних форм поведінки.4. Інтерпретувати психологічні механізми виникнення та закріплення девіантної поведінки (фрустрація, соціальне научіння, когнітивні спотворення, порушення саморегуляції).5. Виявляти ризикові та захисні фактори девіантної поведінки на індивідуальному, сімейному та соціальному рівнях.6. Аналізувати кейси девіантної поведінки з використанням сучасних психологічних підходів і методів.7. Застосовувати наукові знання для розроблення профілактичних і корекційних заходів щодо девіантної поведінки.8. Оцінювати ефективність психологічних програм профілактики та інтервенції з урахуванням етичних норм і прав людини.9. Дотримуватися принципів професійної етики, недискримінації та толерантності у роботі з особами з проявами девіантної поведінки.10. Аргументовано обґрунтовувати власну професійну позицію щодо соціальної відповідальності психолога у сфері запобігання девіантній поведінці. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: вербальні (лекція, пояснення, бесіда, дискусія), наочні (ілюстрація, демонстрація, приклад), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань, індивідуально-практичних робіт, тестів), а також інтерактивні техніки та методики. Лекції з використанням презентацій та відеоматеріалів. Для актуалізації теоретичних знань будуть проведені семінари-дискусії, диспути, тренінг-заняття з використанням інтерактивних технік; для розвитку клінічного мислення будуть застосовані практичні завдання з аналізу кейсів; для набуття навичок практичної роботи з девіантами – проведення рольових ігор.Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік.Здобувачами та викладачем, а також сприяють розвитку аналітичного й критичного мислення. | 1 | Робоча програма | Силабус |
| Сучасні психологічні практики ведення діалогу щодо ментального здоров’я з клієнтами | ||||||
| Олена Інютіна |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | Пояснювати сучасні підходи до психологічної комунікації та ведення діалогу з клієнтами щодо ментального здоров’я.Аналізувати психологічні, соціальні та культурні чинники, що впливають на готовність клієнтів говорити про ментальне здоров’я.Розрізняти типи діалогів у психологічній практиці (підтримувальний, психоосвітній, консультативний, кризовий).Застосовувати сучасні комунікативні техніки (активне слухання, емпатійне відображення, уточнення, нормалізацію) у взаємодії з клієнтами.Інтерпретувати вербальні та невербальні сигнали клієнта під час обговорення тем ментального здоров’я.Виявляти бар’єри комунікації, стигматизуючі установки та захисні реакції клієнтів у процесі діалогу.Аналізувати кейси психологічної взаємодії з клієнтами щодо ментального здоров’я з позицій сучасних практик консультування.Дотримуватися принципів професійної етики, конфіденційності, недискримінації та чутливості до вразливого досвіду клієнта.Оцінювати межі власної компетенції та доцільність скерування клієнта до інших фахівців.Аргументувати значення якісного психологічного діалогу як чинника підтримки, профілактики та збереження ментального здоров’я. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: вербальні (лекція, пояснення, бесіда, дискусія), наочні (ілюстрація, демонстрація, приклад), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань, індивідуально-практичних робіт, тестів), а також інтерактивні техніки та методики.Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік.. | 2 | Робоча програма | Силабус |
| Психотерапія дітей, підліткіів та їх сімей | ||||||
| Олена Інютіна |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
Пояснювати теоретичні засади психотерапії дітей, підлітків та сімей, її місце в системі психологічної допомоги.Характеризувати вікові, розвиткові та сімейні особливості психотерапевтичної роботи з дітьми й підлітками.Розрізняти основні напрями та моделі дитячої, підліткової і сімейної психотерапії.Аналізувати роль сімейної системи у формуванні психологічних труднощів і ресурсів дитини.Інтерпретувати запити дітей, підлітків і батьків з урахуванням контексту розвитку та сімейних взаємин.Розуміти специфіку терапевтичних відносин із дітьми та підлітками, а також особливості роботи з батьками/опікунами.Аналізувати навчальні кейси психотерапевтичної роботи з дітьми, підлітками та сім’ями в межах професійної компетенції.Дотримуватися етичних принципів, конфіденційності, захисту прав дитини та недискримінації у психотерапевтичній практиці.Оцінювати можливості та обмеження різних психотерапевтичних підходів у роботі з дітьми, підлітками та сім’ями.Усвідомлювати межі власної компетенції та необхідність міждисциплінарної взаємодії з медичними, освітніми й соціальними фахівцями.Рефлексувати професійну позицію психолога/психотерапевта у роботі з дитячо-підлітковими та сімейними запитами.Аргументувати значення психотерапевтичної допомоги дітям, підліткам і сім’ям для підтримки розвитку, благополуччя та психічного здоров’я. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: вербальні (лекція, пояснення, бесіда, дискусія), наочні (ілюстрація, демонстрація, приклад), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань, індивідуально-практичних робіт, тестів), а також інтерактивні техніки та методики. | 2 | Робоча програма |
Силабус |
| Дитяча психіатрія та патопсихологія | ||||||
| Олена Інютіна |
аудиторна / з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (платформа відеоконференції Zoom) |
Пояснювати предмет, завдання та міждисциплінарні зв’язки дитячої психіатрії та патопсихології.Характеризувати основні закономірності психічного розвитку дитини та відхилення від нього.Розрізняти нормативні вікові особливості психіки та патологічні прояви у дітей і підлітків.Описувати основні класи психічних розладів дитячого та підліткового віку відповідно до сучасних клінічних підходів.Аналізувати психологічні та патопсихологічні симптоми з урахуванням віку, рівня розвитку та контексту життя дитини.Інтерпретувати результати патопсихологічного обстеження дітей у межах компетенції психолога.Застосовувати знання патопсихології для аналізу клінічних і навчальних кейсів.Розуміти роль сім’ї, освітнього середовища та соціальних чинників у формуванні й перебігу психічних розладів у дітей.Дотримуватися принципів професійної етики, конфіденційності та недискримінації у роботі з дітьми та їхніми родинами.Усвідомлювати межі компетенції психолога та необхідність взаємодії з лікарем-психіатром і іншими фахівцями.Критично оцінювати можливості та обмеження психологічної допомоги дітям з психічними розладами.Аргументувати значення дитячої психіатрії та патопсихології для раннього виявлення порушень, підтримки розвитку та профілактики дезадаптації. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики.Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. | 2 | Робоча програма |
Силабус |
| Паліативна психологія та психологія горювання | ||||||
| Інна Мухаровська |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | Пояснювати теоретичні засади паліативної психології та психології горювання, їх предмет, завдання та міждисциплінарні зв’язки з медициною, соціальною роботою та етикою.Розрізняти та інтерпретувати основні моделі горювання, втрати та кінця життя, їх класичні й сучасні концепції.Аналізувати психологічні потреби осіб із невиліковними захворюваннями, людей у стані втрати, а також їхніх родин і близьких.Оцінювати особливості психоемоційного стану людини в умовах паліативної допомоги з урахуванням вікових, культурних і соціальних чинників.Застосовувати базові психологічні підходи до підтримки, консультування та супроводу осіб, які переживають втрату, тяжку хворобу або наближення смерті.Виявляти фактори ускладненого (патологічного) горювання та межі компетенції психолога у паліативній практиці.Аналізувати кейси паліативної допомоги та ситуації горювання з позицій професійної психологічної етики.Дотримуватися принципів емпатійної, недирективної та підтримувальної комунікації у взаємодії з клієнтами та їхніми родинами.Усвідомлювати та запобігати ризикам професійного вигорання, вторинної травматизації та емоційного виснаження фахівця. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: словесні (лекція, пояснення, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики.Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. | 1,2 | Робоча програма | Силабус |
| Організаційна психологія та психологія управління | ||||||
| Андрій Трофімов |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | Пояснювати теоретичні засади організаційної психології та психології управління, їх ключові поняття, моделі й сучасні підходи.Аналізувати психологічні закономірності поведінки особистості та груп у організаційному середовищі.Оцінювати мотиваційні процеси, лідерські стилі та управлінські практики в різних типах організацій.Інтерпретувати психологічні чинники ефективності управлінських рішень і організаційної діяльності.Застосовувати психологічні методи для аналізу та розв’язання управлінських і організаційних проблем.Аналізувати та вирішувати конфліктні ситуації в організаціях із використанням психологічних підходів до комунікації та переговорів.Оцінювати особливості організаційної культури та клімату, їх вплив на поведінку працівників і ефективність діяльності.Розробляти рекомендації щодо психологічного забезпечення управління персоналом, розвитку команд і лідерського потенціалу.Дотримуватися принципів професійної етики та відповідальності в управлінській і організаційній діяльності.Аргументувати значення психологічних знань для підвищення ефективності управління, організаційного розвитку та благополуччя персоналу. | 1) методи, які забезпечують опанування навчального предмета (вербальні, візуальні, практичні, репродуктивні, проблемно-пошукові, індуктивні, дедуктивні); 2) методи, які стимулюють та мотивують навчально-наукову діяльність (навчальні дискусії, проблемні ситуації, професійно-орієнтовані ділові ігри, творчі завдання, пошук і дослідження, експерименти тощо);3) методи контролю і самоконтролю (опитування, залік, індивідуальні завдання, питання для самоконтролю).Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. | 1 | Робоча програма | Силабус |
| Соціальна психологія груп та технології групової роботи | ||||||
| Андрій Трофімов |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | Після завершення вивчення освітнього компонента здобувачі вищої освіти здатні:Пояснювати теоретичні засади соціальної психології груп, основні поняття, підходи та моделі групової взаємодії.Аналізувати структуру, функції та динаміку малих і великих соціальних груп.Інтерпретувати психологічні механізми групових процесів (норми, ролі, статуси, згуртованість, лідерство, конформізм).Оцінювати вплив групи на поведінку, установки та міжособистісні відносини її членів.Розрізняти та аналізувати етапи розвитку групи та особливості групової динаміки на кожному з них.Застосовувати теоретичні знання для аналізу практичних ситуацій групової взаємодії.Використовувати базові технології групової роботи (дискусія, тренінг, фасилітація, групове консультування) відповідно до поставлених цілей.Проєктувати та проводити групові заняття з урахуванням складу групи, її цілей і психологічних особливостей учасників.Аналізувати та регулювати конфлікти, напруження і кризові ситуації в групах із дотриманням професійної етики.Дотримуватися етичних принципів, правил безпеки та відповідальності у процесі організації й проведення групової роботи.Оцінювати ефективність групової роботи та обґрунтовувати вибір відповідних психологічних технологій.Аргументувати значення групових процесів і технологій групової роботи для розвитку особистості, організацій і спільнот. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи методи, які забезпечують опанування навчального предмета (вербальні, візуальні, практичні, репродуктивні, проблемно-пошукові, індуктивні, дедуктивні); методи, які стимулюють та мотивують навчально-наукову діяльність (навчальні дискусії, проблемні ситуації, професійно-орієнтовані ділові ігри, творчі завдання, пошук і дослідження, експерименти тощо);методи контролю і самоконтролю (опитування, залік, практичні завдання, питання для самоконтролю). | 1 | Робоча програма | Силабус |
| Психологія дозвілля і рекреації | ||||||
| Катерина Мілютіна |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | 1. Пояснювати теоретичні засади психології дозвілля і рекреації, їх місце в системі психологічних і міждисциплінарних знань.2. Аналізувати психологічні функції дозвілля і рекреаційної діяльності в контексті розвитку особистості, збереження психічного здоров’я та підвищення якості життя.3. Інтерпретувати мотиваційні, емоційні та соціальні чинники вибору дозвіллєвих і рекреаційних практик різними віковими та соціальними групами.4. Оцінювати вплив дозвілля і рекреації на психоемоційний стан, стресостійкість, відновлення ресурсів та психологічне благополуччя особистості.5. Виявляти індивідуальні відмінності та психологічні потреби у сфері дозвілля з урахуванням віку, способу життя та соціального контексту.6. Застосовувати психологічні знання для планування, організації та оцінювання дозвіллєвих і рекреаційних програм.7. Аналізувати кейси та практичні ситуації, пов’язані з дозвіллєвою та рекреаційною діяльністю, з використанням сучасних психологічних підходів.8. Розробляти рекомендації щодо використання дозвілля і рекреації як ресурсу профілактики емоційного вигорання та психологічних розладів.9. Дотримуватися принципів професійної етики та інклюзивності у роботі з різними групами населення у сфері дозвілля і рекреації.10. Аргументувати значення дозвілля і рекреації як чинника гармонійного розвитку особистості та соціальної інтеграції. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: вербальні (лекція, пояснення, бесіда, дискусія), наочні (ілюстрація, демонстрація, приклад), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань, індивідуально-практичних робіт, тестів), а також інтерактивні техніки та методики.Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. | 1,2 | Робоча програма | Силабус |
| Спрямована та неспрямована анімалтерапія | ||||||
| Катерина Мілютіна |
з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | Пояснювати теоретичні засади анімалотерапії, її місце в системі психологічної допомоги та міждисциплінарні зв’язки.Розрізняти спрямовану та неспрямовану анімалотерапію, їхні цілі, завдання, можливості та обмеження.Аналізувати психологічні механізми терапевтичного впливу взаємодії людини з тваринами на емоційну, когнітивну та поведінкову сфери.Інтерпретувати роль безпечного контакту, прихильності та невербальної взаємодії в анімалотерапевтичному процесі.Застосовувати базові техніки спрямованої й неспрямованої анімалотерапії з урахуванням вікових, індивідуальних і контекстуальних особливостей клієнтів.Проєктувати та обґрунтовувати анімалотерапевтичні заняття відповідно до психологічних запитів і поставлених цілей.Оцінювати ефективність і психологічний вплив анімалотерапії в індивідуальній та груповій роботі.Дотримуватися принципів професійної етики, безпеки та гуманного ставлення до тварин у процесі анімалотерапевтичної практики.Аналізувати кейси застосування анімалотерапії в психологічній, освітній та реабілітаційній роботі.Аргументувати значення спрямованої та неспрямованої анімалотерапії як ресурсу психологічної підтримки, відновлення та розвитку особистості. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: вербальні (лекція, пояснення, бесіда, дискусія), наочні (ілюстрація, демонстрація, приклад), практичні (аналіз кейсів, виконання практичних завдань, індивідуально-практичних робіт, тестів), а також інтерактивні техніки та методики.Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік. | 2 | Робоча програма | Силабус |
| Вступ до арттерапії | ||||||
| Віталій Барський, викладач кафедри соціальної психології | з використанням електронного освітнього середовища LMS Moodle | Пояснювати теоретичні засади арт-терапії, її місце в системі психологічної допомоги та міждисциплінарні зв’язки.Розрізняти основні напрями, підходи та види арт-терапії (ізотерапія, музикотерапія, казкотерапія, танцювально-рухова терапія тощо).Аналізувати психологічні механізми терапевтичного впливу мистецтва на емоційну, когнітивну та особистісну сфери.Інтерпретувати арт-терапевтичний процес і продукти творчої діяльності з урахуванням принципів недирективності та символічності.Застосовувати базові арт-терапевтичні техніки в індивідуальній і груповій роботі відповідно до поставлених цілей.Проєктувати та обґрунтовувати арт-терапевтичні заняття з урахуванням вікових, індивідуальних і культурних особливостей клієнтів.Дотримуватися етичних принципів арт-терапевтичної практики, зокрема безпечності, добровільності та конфіденційності.Аналізувати кейси арт-терапевтичної роботи та оцінювати доцільність застосування арт-терапії в різних психологічних запитах.Усвідомлювати межі компетенції арт-терапії та необхідність міждисциплінарної взаємодії з іншими фахівцями.10. Аргументувати роль арт-терапії як ресурсу психологічної підтримки, саморегуляції та особистісного розвитку. | Під час викладання дисципліни використовуються наступні методи навчання: вербальні (лекція, групова дискусія), наочні (ілюстрація, демонстрація, приклад), практичні (аналіз малюнків і обраних фотографій та інших матеріалів, виконання та індивідуальне, а також групове опрацювання практичних завдань), а також інтерактивні техніки та методики.Організаційними формами реалізації зазначених методів навчання є лекції, практичні (семінарські) заняття, самостійна та індивідуальна робота здобувачів, підсумковий залік.. | 2 | Робоча програма | Силабус |