23 березня 2026 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулося засідання Спілки ректорів закладів вищої освіти України, яке об’єднало представників державної влади, освітянської спільноти та експертного середовища навколо ключових викликів сучасної вищої освіти.
До обговорення долучилася перша проректорка КІСПП – інституту, що послідовно відстоює людиноцентричний підхід до розвитку освітньої системи. Участь у таких зустрічах – це можливість не лише бути в курсі змін, а й впливати на формування рішень, які визначають майбутнє української освіти.
Ключові питання порядку денного:
– особливості вступної кампанії 2026 року
– впровадження профільної старшої школи як одного з елементів освітньої реформи.
Про підготовку до вступної кампанії та проєкт Порядку прийому до закладів вищої освіти доповів ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. Окрему увагу було приділено результатам громадського обговорення відповідного документа, які представив заступник міністра освіти і науки України.
Значний інтерес викликала тема розвитку профільної старшої школи – як складової переходу до нової моделі середньої освіти. Учасники засідання обговорили не лише організаційні аспекти реформи, а й її вплив на учнів, їхній вибір, мотивацію та подальшу освітню траєкторію.
Під час дискусії неодноразово підкреслювалося, що реалізація освітніх реформ сьогодні відбувається в умовах воєнного стану. Це створює додаткові виклики – як для інституцій, так і для самих здобувачів освіти. Йшлося про ризики обмеження доступу до освіти, необхідність збереження освітньої інфраструктури та підтримку молоді, яка перебуває в умовах постійного стресу. У цьому контексті роль ЗВО виходить за межі навчального процесу – вони стають простором підтримки, розвитку та психологічної стабілізації молоді.
За результатами обговорення учасники наголосили на необхідності відкритого діалогу між державою, освітянами та суспільством. КІСПП як інститут психології продовжує активно долучатися до формування стратегічних рішень у сфері освіти, акцентуючи на головному: будь-які реформи мають враховувати людський фактор – мислення, емоції, мотивацію та потреби тих, для кого ці зміни відбуваються.